Позакласна робота з математики
складає невід’ємну частину навчально-виховного процесу навчання математики,
складного процесу впливу на свідомість та поведінку молодших школярів,
поглиблення та розширення їхніх знань та навичок таких факторів, як зміст самого
навчального предмету – математики, всієї діяльності вчителя у поєднання з
різнобічною діяльністю учнів.
Порівняно з класно-урочною формою
позакласна робота з математики має ряд особливостей [2, 254]:
1. За
своїм змістом вона суворо не регламентована державною навчальною програмою.
Однак на позакласних заняттях математичний матеріал пропонується у
відповідності із знаннями та вміннями учнів. Це означає, що при відборі завдань
з математики для позакласних занять безпосередній зв'язок з поточним програмним
матеріалом бажаний, але не обов’язковий. Треба виходити тільки з загального
рівня знань та вмінь учнів з математики. Це означає також, що самі завдання з
математики за формою не обов’язково повинні бути точно такими ж, які
зустрічаються на уроках (розв'язання прикладів, задач тощо).
2. Якщо
уроки в усіх відношеннях плануються на 45 хвилин, то позакласні заняття залежно
від змісту й форми проведення можуть бути розраховані і на 20-30 хвилини, і на
цілу годину.
3. Якщо
класно-урочна форма вимагає постійного складу учнів, об’єднаних в колектив за
віковою ознакою, з урахуванням мікрорайону проживання, то для позакласної
роботи з математики діти з даної школи можуть об’єднуватись в групи, навчаючись
або в одному й тому ж класі, або в різних класах; при цьому групи утворюються
на добровільних засадах. Склад учнів, навіть за наявності однієї й тієї ж форми
позакласної роботи, може змінюватись (наприклад, склад редколегії математичної
газети).
4. Позакласна
робота характеризується різноманітністю форм і видів: групові заняття, гуртки,
математичні куточки, вікторини й олімпіади, клуби, екскурсії і т.д.
5. Особливістю
позакласної роботи з математики є цікавість пропонованого матеріалу або за
змістом, або за формою, більш вільне виявлення своїх почуттів молодшими
школярами під час роботи, більш широке використання ігрових форм проведення
занять та елементів змагання на них.
Однак позакласна робота з класно-урочною має загальні
риси:
1. Методологічною
основою навчання в тому й іншому випадку є врахування індивідуальних
особливостей учнів, гуманізація навчання та диференційований підхід.
2. В обох
видах роботи в процесі навчання молодших школярів дотримуються одні й ті ж
дидактичні принципи: науковість, свідомість та активність учнів, наочність,
індивідуальний підхід.
3. Обидва
види роботи як дві частини єдиного навчально-виховного процесу не лише сприяють
формуванню знань, вмінь, навичок та любові до математики, але й вихованню
моральних якостей.
Значення
позакласної роботи з математики з молодшими школярами полягає в наступному [52, 29]:
1. Різноманітні
види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності
учнів: сприйняття, уявлень, уваги, пам’яті, мислення, мови, уяви. “Жоден
наставник не повинний забувати, - казав
К. Ушинський, - що його найголовніший обов’язок полягає в привчанні
вихованців до розумової праці і що цей обов’язок більш важливий, ніж передача
самого предмету”.
2. Вона
допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в
процесі вибору найбільш раціональних способів розв'язання задач, в математичній
та логічній вигадливості під час проведення на позакласних заняттях відповідних
ігор, в конструюванні різноманітних геометричних фігур, в організації колективу
учнів, щоб з найбільшою ефективністю виконати якусь роботу або провести
пізнавальну гру і т.д.
3. Деякі види
позакласної роботи дозволяють дітям більш глибоко зрозуміти роль математики в
житті: під час відбору числових даних на екскурсії на виробництво, в полі під
час збору урожаю, на тваринницьку ферму і т.д., під час складання задач на
основі зібраного числового матеріалу, при безпосередньому вимірювання площі
ділянок під сільськогосподарськими культурами, під час спостерігання за
зважуванням зібраного урожаю, обліку надою молока тощо.
4. Позакласна
робота з математики сприяє вихованню колективізму та товариськості (у зв'язку з
спільною роботою з випуску стінгазет, організації командних змагань на
заняттях, в процесі клубної роботи і т.д.), накопиченню спостережень за працею
та ставленню до неї дорослих і у зв'язку з цим вихованню любові до праці.
5. Різноманітні
види позакласної роботи сприяють вихованню у дітей культури почуттів, адже діти
в своїх вчинках зазвичай керуються перш за все не логічними міркуваннями, а
почуттями. При цьому мова йде головним чином про виховання таких почуттів,
багато з яких пов’язані з розумовою діяльністю, - так званих інтелектуальних
почуттів.
6. Головне ж
значення різноманітних видів позакласної роботи полягає в тому, що вона
допомагає посилити цікавість учнів до математики, сприяє розвитку математичних
здібностей молодших школярів.
Основним
джерелом спонукання молодшого школяра до розумової праці на позакласних
заняттях може служити інтерес [13,
114].
Тому
учитель повинен шукати й знаходити засоби й можливості збудження цікавості дітей
до тих математичних, логічних завдань, які він пропонує в процесі позакласної
роботи. Викликаний у дітей інтерес до окремих завдань, до математики взагалі
послужить добрим стимулом для їх участі у випуску математичної газети,
створення математичного куточка, активної участі у математичних вікторинах,
екскурсіях і т.д. Відбувається зворотній вплив: участь у цікавих математичних
екскурсіях, вікторинах, у випуску газет, в заняттях, на яких пропонуються
цікаві вправи, можуть викликати цікавість і до самої математики.
Щоб
викликати цікавість до позакласної роботи, перш за все до позакласних занять з
математики, треба намагатись не лише привернути увагу дітей до якихось її
елементів, але й викликати у дітей здивування. У дітей здивування виникає тоді,
коли вони бачать, що ситуація, яка склалася, не співпадає з очікуваною. Якщо
при цьому здивування пов’язане з виникненням деякого задоволення, то воно й
перетворюється на приємне здивування. За непродуманої ситуації може бути й
навпаки: виникнути неприємне здивування. Тому важливо на початковій стадії
організації позакласної роботи з математики створювати ситуації для приємного
здивування. Треба враховувати, що здивування викликає у дітей більш гостру,
зосереджену увагу. Здивування повинно межувати з зацікавленням дітей, з
прагненням їх побачити на математичному фоні щось нове, дізнатися про щось досі
невідоме. Здивування у поєднанні з зацікавленням допоможе збудити активну
розумову діяльність учнів.
Викликати
первинну увагу дітей до позакласного заняття з математики, наприклад, можна
різними засобами: особливим, яскравим оформленням класного приміщення, в якому
відображено було б дивовижне поєднання знайомого дітям світу казок з таємничим
світом математики, незвичайними вступними словами вчителя, який створює
ситуацію, у яку включені улюблені дітьми герої сучасних казок і оповідань.
Здивування й цікавість викликають у дітей і незвичайно сформульовані питання,
задачі, загадки, шаради, ребуси, нескладні логічні вправи [21, 124 ]. Підтримуючи
викликаний інтерес різноманітними прийомами, треба його поступово виховувати:
спочатку як інтерес до безпосередньої діяльності під час позакласних занять,
потім щоб він переростав у інтерес до математики як науки, в інтерес до процесу
самої розумової діяльності, до нових знань в області математики. Цей процес
складний, тривалий, і його результати залежать головним чином від педагогічної
майстерності учителя. В цьому процесі не існує готових рецептів. Однак є деякі
загальні положення, яких слід дотримуватись у процесі виховання інтересу до
математики.
Під
час організації позакласної роботи з математики треба добиватися максимальної
діяльності кожного учня – організаторської, трудової, особливо розумової для
виконання різноманітних завдань. Треба, щоб кожен уявляв себе або дійсно був
активним учасником тієї ситуації, яку організував учитель. (Це стосується і
ситуації, яка описана у задачі, у грі, у виготовленні наочних посібників,
випуску стінгазети, створенні математичного куточка і т.д.).
Матеріал, який пропонується
учителем або окремими учнями, повинен бути зрозумілим кожному учню, інакше він
не викличе цікавості, оскільки буде позбавлений для учнів змісту. Для
підтримання цікавості в усьому новому повинні бути певні елементи старого,
відомого дітям. Для
полегшення переходу від відомого до невідомого в процесі позакласних занять з
математики корисно використовувати різноманітні види наочності: повну предметну
наочність, неповну предметну наочність, символічну і уявлення по пам’яті, -
виходячи з того рівня розвитку у свідомості учня, на якому знаходяться
відповідні математичні поняття. Особливо доцільно та вчасно треба
використовувати дитячу уяву. Вона в них яскрава, значно сильніша за інтелект.
Тому не дивно, що чарівні казки і для молодших школярів ще непомітно
вплітаються у дійсність і служать прекрасним засобом не лише розваги, але й
виховання та розвитку [22, 16].
Стійкий
інтерес до позакласної роботи з математики та до самої математики підтримується
тим, що ця робота проводиться систематично, а не час від часу. На самих
заняттях постійно повинні виникати маленькі та доступні для розуміння дітей
питання, загадки, створюватися атмосфера, яка пробуджує активну думку учнів.
Учитель завжди може виявити силу цікавості до математики, що виникає. Вона
полягає у тій наполегливості, яку проявляють учні в процесі вирішення
математичних задач, виконання різноманітних завдань, пов’язаних з вирішенням
математичних проблем.
Є
такі форми проведення позакласної роботи з математики в початкових класах:
ü Олімпіада.
ü Математичний
гурток.
ü Математичний
ранок.
ü Хвилини
цікавої математики.
ü Години
цікавої математики.
ü Випуск
математичних газет.
ü Математичні
екскурсії.
ü Створення
математичного куточка.
ü Створення
та реалізація математичних проектів.
Однією з евристичних
технологій, яку вчитель використовує для активізації процесу навчання, є метод
проектів. Дана технологія в повній мірі дозволяє реалізувати особистісно
орієнтований підхід в освіті і сприяє формуванню в учнів уміння адаптуватися до
швидкозмінних умов життя. Метод
проектів можна тісно пов'язати з упровадженням у навчальний процес
інформаційно-комунікаційних технологій .
Аналізуючи поняття
«метод проектів», слід вказати на відмінності у визначенні основи тлумачення.
Зокрема, в одних авторів це – педагогічна технологія (С. Сисоєва та ін.) або
проектна технологія, яка відображає реалізацію особистісно орієнтованого
підходу в навчанні (І. Єрмаков та ін.). Натомість інші педагоги розглядають
метод проектів як засіб організації педагогічного процесу, в основу якого
покладено взаємодію педагога й учня та з навколишнім середовищем, об'єднання
навчання з активною діяльністю учнів (Т. Супрун); метод планування
цілеспрямованої діяльності учня у зв'язку з вирішенням якогось шкільного
завдання в обставинах реального життя (М. Кларин); цільовий навчально-виховний
процес, спрямований на виконання суспільно корисних справ (П. Мудров); систему навчання, за якої учень
набуває знань, умінь та навичок у процесі планування і виконання певних
складних завдань – проектів (М. Ярмаченко) [48, 112-201)].
Щодо
основних характеристик поняття «навчальний проект», то варто вказати на
різноплановість підходів до його визначення. Зокрема, А. Хуторський та Н. Поліхун
вказують на те, що навчальний проект – це форма організації занять, котрою
передбачено комплексний характер діяльності усіх його учасників з отримання
освітньої продукції за певний проміжок часу.
М. Бухаркіна в навчальному проекті вбачає
спільну навчально-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів,
яка має спільну мету, узгоджені методи, засоби діяльності та спрямована на
досягнення спільного результату з розв’язання певної проблеми, значущої для
учасників проекту. Н. Мойсеюк визначає навчальний проект як форму організації навчання, яка передбачає
діяльність всіх його учасників, спрямовану на отримання освітньої продукції за
певний період – від одного уроку до декількох місяців. За А. Цимбалару,
навчальний проект – це організаційна форма роботи, що орієнтована на засвоєння
навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного
навчального предмета або кількох предметів [49].
Проте в
аспекті розгляду методу проектів як ефективного інноваційного нововведення в
освіті всі автори без винятку вказують на такі позитивні моменти його
реалізації [41, 128-162]:
• доцільність інтегрованості методу
проектів з процесом навчання в будь-якому без винятку освітньому закладі;
• актуальність для сьогодення способів
організації результативної самостійної діяльності учнів та її керованість;
• дієвість підходів до формування
пізнавальних інтересів учнів, мотивації їх пізнавальної активності та
пізнавальної самостійності;
• продуктивність творчої самореалізації
кожної особистості;
• спрямованість на розвиток
інтелектуальних здібностей та фізичних можливостей вихованців, становлення їх
емоційно-вольової сфери;
• досяжність цілеспрямованої пізнавальної
діяльності, проникнення в сутність досліджуваних процесів (явищ);
• можливість формування потреби в
самостійній навчально-пізнавальній діяльності;
• установлення раціонального, педагогічно
обґрунтованого використання ІКТ;
• забезпечення полілогічного спілкування
між учасниками проектної діяльності;
• поєднання індивідуальних форм
пізнавальної активності з груповими та колективними формами взаємодії учасників
проектної діяльності;
• корекція процесу здійснення проектної
діяльності з метою пошуку найбільш ефективних способів отримання конкретного
(практичного) результату чи створення певного матеріального (інтелектуального)
продукту.
Визначають чотири етапи
проектування: початковий (розробка основних ідей, констатація вивченості
проблеми, збір і аналіз даних, обґрунтування актуальності, формулювання
гіпотези (припущення, що стосується результатів та способів їхнього досягнення);
етап розробки (передбачення виконавця (виконавців), формування груп,
усвідомлення завдань, планування діяльності, розробка змісту етапів, визначення
форм і методів керування і контролю, корекція з боку педагога); етап реалізації
проекту (інтегрування й акумулювання всієї інформації з урахуванням теми, мети;
підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відео ряду проекту:
контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх з визначеною
метою, керівництво, координація роботи учнів); завершення проекту [32, 4]. Методикою
здійснення проектної діяльності передбачено[31, 9]:
• вибір проблеми,
обґрунтування практичної значущості її результату (результатів);
• визначення мети й завдань,
спрямованих на поетапне її досягнення;
• визначення обсягів
навчально-пізнавальної діяльності учнів, засобів і методів досягнення мети,
предметного інтегрування; встановлення термінів та поетапності реалізації
проектної діяльності; передбачення можливих труднощів, які відчуватимуть учні в
процесі виконання завдань навчального проекту; прогнозування способів
вмотивування учнів до проектної діяльності;
• формулювання гіпотези, ідеї
реалізації;
• прогнозування можливих
виконавців (виконавця); передбачення змісту та способу виконання ними завдань.
Уся діяльність учнів у
роботі над математичним проектом зосереджується на таких етапах:
Малюнок 16. Етапи роботи над математичним проектом
На основі аналізу досвіду фахових
педагогічних джерел можна навести наступну класифікацію проектів [40, 24]:
Малюнок 17. Класифікація проекті
Найпоширенішими є
дослідницькі, творчі, інформаційні й соціально значущі проекти. Дослідницькі
проекти за своєю структурою найбільш наближені до реальних наукових досліджень,
оскільки передбачають наявність таких складових, як: висвітлення актуальності
обраної теми, визначення об’єкту та предмету дослідження, конкретизація мети,
висунення гіпотези, узагальнення результатів дослідницької роботи, формулювання
висновків, передбачення нових проблем для дослідження.
Натомість реалізацією творчих проектів не передбачено
чіткого визначення та прописування наповнення етапів здійснення дослідницької
роботи, оскільки явною є підпорядкованість жанру кінцевого результату: газеті,
презентації, фільму, виховному заходу тощо.
Метою інформаційних
проектів є збір необхідних даних, ознайомлення з їх змістом зацікавлених осіб,
аналіз та узагальнення наявних матеріалів. Відповідно впровадженням
інформаційного проекту передбачено планування діяльності учителя й діяльності
учнів на кожному з етапів здійснення самостійної дослідницької роботи учнів та
презентації ними кінцевих результатів. Соціально значущі
проекти, орієнтовані на інтереси конкретної групи учнів, потребують
конкретизації дій кожного з учасників, передбачають оцінювання кінцевих результатів.
Різновидом соціально
значущих проектів є телекомунікаційні проекти, сутність їх реалізації полягає в
колективній навчально-пізнавальній, творчій та ігровій діяльності
учнів-партнерів, яке характеризується спільною метою, узгодженими методами й
способами діяльності, спрямованими на досягнення спільного результату, та
здійснюється з використанням комп’ютерної телекомунікації.
Слід також наголосити на тому, що здійснення проектної діяльності
може бути реалізоване з використанням різних підходів. Першим із них
передбачено виконання завдань навчального проекту та здійснення презентації
кінцевого інтелектуального (матеріального) продукту безпосередньо на уроці або
під час проведення серії уроків з певної теми. Іншим варіантом передбачено
проведення проектної діяльності в позаурочний час та презентацію кінцевих
результатів безпосередньо на уроці [5,
10].
Малюнок 18. Характеристики проектної діяльності
Залучення учнів до
проектної діяльності у позакласній роботі з математики спрямоване в першу чергу
на [44, 58]:
• досягнення конкретних цілей (розвиток
аналітичного, критичного, творчого й проектного мислення, стимулювання
мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи,
опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями,
формування вмінь використовувати знання для вирішення нових
пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо);
• розвиток життєвих компетенцій (спільне
прийняття рішень, толерантне регулювання конфліктних ситуацій тощо);
• формування дослідницьких умінь
(виявлення та формулювання проблеми, висунення гіпотези, збір необхідної
інформації, здійснення різних видів дослідницької роботи, аналіз та
узагальнення отриманих результатів тощо).
Для успішної реалізації проекту з
математики потрібні такі умови:
Малюнок 19. Умови успішної реалізації проекту з математики
Теми проектів з
математики можуть бути абсолютно різними. При виборі теми вчитель має
враховувати пізнавальні інтереси учнів. Зразки комп’ютерних проектів з
математики у додатках (див. Додаток 10,11).
Теми проектів в рамках
курсу «Математика» можуть бути найрізноманітнішими. Ось тільки деякі приклади,
описані в збірнику «Зразкові програми початкової загальної освіти», у статті «
Рекомендації щодо організації позаурочної діяльності учнів. Позакласна проектна
діяльність » [64].
Тема:
Математичні розваги
Приклади проектів :
Ø Паперовий
будиночок з меблями.
Ø Паперові
макети транспорту (літаки , кораблі , машини).
Ø Конкурс
математичних розваг.
Ø Енциклопедія
математичних розваг.
Ø Математичний
свято.
Тема:
Логічні ігри
Приклади проектів :
Ø Чемпіонати
класу по одній або декількох ігор.
Ø Комплекти
для ігор.
Ø Оригінальний
стилізований комплект шахових фігур.
Ø Демонстрація
колекції одягу за шахових мотивів.
Ø Книга
по логічних іграх
Тема:
Математика навколо нас
Приклади проектів :
Ø Макети
будівель з простих геометричних тіл .
Ø Конкурс
на найекономніший розкрій .
Ø Книга
про математику в Древньому світі.
Ø Постановка
по книзі про числа .
Ø Колекція
саморобних вимірювальних приладів.
На нашу думку, виконання проектів з математики заохочує і
підсилює щире прагнення до вивчення математики з боку учнів, тому що воно:
особистісно орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів: навчання в
справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру,
евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання; має високу
мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її
виконання; підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і
психомоторній сферах на всіх рівнях: знання, розуміння, застосування, аналіз,
синтез; дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній
справі, а не вдавати навчальну діяльність.
Отже,
метод проектів має право на використання у позакласній роботі з математики, оскільки сприяє розвиткові
пізнавальних навичок учнів, їхнього критичного мислення, самостійності,
активності, формує навички математичного мислення високого рівня.
Комментариев нет:
Отправить комментарий