З метою виявлення дійсного стану комп’ютерної
грамотності учителів початкової школи та
стану використання ними комп’ютерних
технологій на уроках математики нами був проведений констатувальний
експеримент. Ним було охоплено 15 учителів школи І ступеня та 27 учнів 3-А класу в умовах
навчально-виховного процесу СЗОШ № 35 м.Вінниці, а також, 41 студент спеціальності 7.01010102 Початкова освіта інституту
педагогіки, психології і мистецтв Вінницького державного педагогічного
університету імені Михайла Коцюбинського.
У дослідженні використовувався комплекс
методів: спостереження, аналіз продуктів дитячої діяльності, опитування,
тест-анкета (див. у Додатках 1-4).
У
процесі констатувального експерименту передбачаось розв’язати такі
завдання:
1.
Визначити критерії і показники для оцінювання
рівня комп’ютерної грамотності
вчителів початкової школи.
2.
Виявити рівні сформованості комп’ютерної
грамотності учителів школи І ступеня.
3.
Визначити ставлення молодших школярів до
використання комп’ютерів у житті та
в процесі навчання.
Для виявлення рівнів комп’ютерної
грамотності учителів школи І ступеня нами були визначені наступні критерії і показники
(див. Таблицю №1):
Таблиця 1. Критерії та показники для виявлення рівня
комп’ютерної грамотності учителів початкових класів
Критерії
|
Показники
|
Діагностичні методики
|
1. Ставлення до використання комп’ютерних засобів навчання у школі І ступеня
|
|
Анкета №2
(пит. 2)
Анкета №2
(пит. 1,4,5,7)
|
2. Знання інформаційно-комунікативних
технологій (ІКТ)
|
|
Анкета №1
(пит. 1-3)
Анкета №2
(пит. 2,6)
|
3. Практичне використання ІКТ у навчально-виховному
процесі школи І ступеня
|
|
Анкета №2
(пит. 9)
Анкета №2
(пит. 3)
|
Аналізуючи відповіді вчителів та студентів на запитання Анкети №1 (див.
Додаток №1), слід звернути увагу на наступні питання та відповіді респондентів.
Зокрема, на запитання анкети «Де ви здобули комп’ютерну освіту?» - 67% вчителів та студенів відповіли «самостійно», що свідчить про бажання
працювати з комп’ютером; 16% - на курсах
«Оператор компʼютерного набору»; 14% - в школі; 3% - на курсах підвищення
кваліфікації. Результати опитування представлені у діаграмі 2.
Діаграма 2. Результати відповідей на запитання «Де ви здобули комп’ютерну освіту?»
На запитання «Як ви оцінюєте власний рівень володіння комп’ютером і комп’ютерними
технологіями?» - 6% учителів та студентів зазначили, що володіють комп’ютером і
комп’ютерними технологіями на низькому
рівні; 24% – володіють комп’ютером і комп’ютерними технологіями
на середньому рівні, 58% – на достатньому рівні, 12% – володіють
комп’ютером і комп’ютерними технологіями на високому рівні. Результати
опитування представлені у діаграмі 3.
Діаграма 3.
Рівень володіння комп’ютером і комп’ютерними технологіями
Відповіді учителів та студентів
нами були розділені на 4 рівні: низький (1-30%), середній (31-60%), достатній
(61-80%) та високий (81-100%). Можна
зробити висновок, що більша частина респондентів мають середній та достатній
рівні володіння комп’ютером і комп’ютерними технологіями.
На запитання анкети «Які
навички для роботи з комп’ютером і комп’ютерними технологіями ви хотіли б
здобути?» - 15% учителів та
студентів зазначили, що бажають
навчитися користуватися сучасною
комп’ютерною технікою (персональний комп’ютер, проектор, принтер, ксерокс,
планшет, нет-бук та інші) , 14% – мають бажання
навчитись створювати , навчальні
презентації за допомогою комп’ютера,
7% –
бажають навчитись користуватися уже готовими навчальними програмами (комп’ютерні тести,
тренажери), 18% – мають бажання навчитись використовувати
ресурси Інтернету з метою збору пізнавальної інформації, розширення банку
наочних матеріалів та інше; 45% – хочуть навчитись
створювати комп’ютерні проекти, веб-сторінки.
Результати подані в діаграмі 4.
.bmp)
Діаграма 4. Відповіді на запитання «Які навички для роботи з комп’ютером і комп’ютерними технологіями ви
хотіли б здобути?»
Серед власних варіантів запропонованих
учителями та студентами варто відзначити: працювати з програмою Microsoft
Excel, створювати відеоролики, навчитись користаватись графічними редакторами,
зокрема Adobe Photoshop.
Отож,
проаналізувавши відповіді учителів та студентів педагогічного вузу на запитання
анкети №1 можна скажати наступне: більша чатина респондентів вміє користуватись
комп’ютером та комп’ютерними технологіями на середньому та достатньому рівнях.
Проте ніхто не зупиняється на досягнутому і має бажання опановувати нові
навички для роботи з комп’ютером та комп’ютерними технологіями.
На запитання Анкети №2 (див.
Додаток №2) «Чи використовували б Ви комп’ютер у навчанні дітей (з
огляду на всі труднощі та перспективи)?» позитивно відповіли 67% вчителів,
що свідчить про бажання працювати з комп’ютером (Див. діаграму 5). Варто
сказати, що такі відповіді давали в основному вчителі зі стажем роботи, більше 20 років.
Діаграма 5. Відповіді на
запитання «Чи використовували б Ви комп’ютер у навчанні дітей з огляду на всі
труднощі та перспективи ?»
На
запитання Анкети №2 (див. Додаток №2) «Що найбільше подобається дітям у
застосуванні ІКТ на уроці математики?» вчителі відповіли: навчальні ігри, математичні цікавинки,
цікаві завдання для усного рахунку, закріплення матеріалу шляхом використання
математичних ігор, використання навчальних презентацій, геометричний матеріал.
На запитання Анкети №2 (див. Додаток №2)
«Яка з нижче
запропонованих моделей використання комп’ютерних технологій у навчанні є
найефективнішою в початковій школі?» переважна більшість учителів (60%) вважає, що комп’ютерні засоби
навчання необхідно використовувати у процесі інтеграції з усіма навчальними предметами початкової школи;
27% учителів вважають, що найефективнішою моделлю використання комп’ютерних
технологій у початковій школі є оволодіння знаннями про ПК на рівні користувача.
Результати опитування подані у діаграмі 6.
Діаграма
6. Моделі використання комп’ютерних технологій у навчанні в початковій
школі?
Діаграма 7. Шляхи
застосування комп’ютера на уроці математики.
На запитання Анкети №2
(див. Додаток №2) «Яке місце
вчителя на уроці з комп’ютерною підтримкою?» думки вчителів розділились наступним чином: 69% учителів
вважають що на уроці, де використовуються комп’ютерні технології вчитель
повинен виступати у ролі помічника у роботі з комп’ютером; 31% учителів
гадають, що вчитель має виступати у ролі керівника процесом. Результати
опитування подані у діаграмі 8.
Діаграма 8. Місце вчителя на уроці з комп’ютерною підтримкою.
На запитання
Анкети №2 (див. Додаток №2) «Що найбільше заважає цілковитому впровадженню комп’ютерних засобів навчання в школі?» відповіді учителі розділились наступним
способом: 70%
учителів вважають, що цілковитому впровадженню комп’ютерних технологій
стоїть на заваді погана матеріальна база шкіл;
30% опитуваних вважають, що впровадженню комп’ютерних засобів начання стоїть на заваді погана
обізнаність учителів у даній проблемі. Результати опитування подані у діаграмі
9.
Діаграма 9. Проблеми впровадження комп’ютерних
технологій у школу.
На запитання Анкети №2 (див. Додаток №2)
«Який вплив, на
Вашу думку, спричиняє комп’ютер на здоров’я дитини?» - 53 % учителів вважають, що комп’ютер спричиняє
негативний вплив на здоров’я дитини за умови неправильного його використання, ще 47%
учителів вважають, що комп’ютер спричиняє позитивний вплив на здоров’я дитини за умови
правильного його використання. У діаграмі 10 представлені результати
опитування.
Діаграма 10. Вплив комп'ютера на здоров'я дитини
На запитання Анкети №2 (див. Додаток №2)
«Запропонуйте
свої шляхи використання ПК у навчально – виховному процесі» відповіді були
наступними: використання математичних цікавинок, створених за допомогою комп’ютерних технологій, перегляд відеофрагментів на тему «Цікава математика»,
використання спеціально створених навчальних програм з математики,
взаємозв’язок з іншими предметами, математичний диктант, узагальнення теми
вивченої на уроці тощо.
Щоб з’ясувати думки дітей стосовно ролі комп’ютера у їхньому житті ми провели
анкетування (див. Додаток 3), яке дало наступні результати: 89% учнів мають
удома комп’ютер і уміють працювати на ньому. При цьому 33% учнів почали
працювати на комп’ютері з 4–5 років, 25 % —з 6 років, 21% — з 7років, 21% - з 8
років (Див. Діаграму 11).
Діаграма
11. Початок роботи з комп’ютером.
Нормою вважається, якщо учень проводить за
комп’ютером менше однієї години на день.
Серед учасників анкетування щодня проводять за комп’ютером 1 год. - 30%, менше години — 44 %, від 1 до 2 год. на день — 9%,
понад 3 год — 17%. (Див. Діаграму12)
Діаграма
12. Кількість часу проведеного за комп’ютером.
Учні використовують комп’ютер (див. Діаграму 13) для отримання цікавої
інформації – 44% учнів, для ігор та
розваг – 44%, для навчання – 48%. Крім того, молодші
школярі вказували свої варіанти
відповідей: сидіти «Вконтакте», для ігор «Вконтакте», для сидіння на різних
сайтах, для перегляду кінофільмів. Це свідчить про те, що діти вміють
користуватися мережею Інтернет, зокрема спілкуватись у соціальних мережах,
знаходити потрібно інформацію.
У комп’ютерні ігри грають 82 % учнів. Більшість учнів проводять за
комп’ютерною грою не більше 30 хв – 1 год, що свідчить про їхню обізнаність
щодо вплив комп’ютера на організм дитини.
Більше 3 год грають 29%. Це свідчить про розвиток ігрової залежності. Порушення
зору спостерігаються у 7 % учнів. Гімнастику для очей роблять 66,6 %, з них 24,
5 % — роблять її один раз на день, 24, 5
% — два рази, 10% — три рази на день, решта зазначили, що виконують гімнастику раз на тиждень місяць, а то і рік.
Діаграма
13. Шляхи використання комп’ютера учнями.
Втім тести показали, що діти надають перевагу
прогулянці на свіжому повітрі та спілкуванню з друзями, а не комп’ютеру.
Щоб вивчити роль комп’ютера у житті дітей ми запропонували їм написати творчу роботу та намалювати малюнок на тему «Роль комп’ютера у моєму житті» (див. Додаток 4). Творчу роботу написали п’ятнадцять учнів. Аналіз учнівських робіт показав, що усі діти використовують комп’ютер для навчання. Крім того, за допомогою комп’ютера учні задовольняють свої пізнавальні інтереси. 100% учнів користуються мережею Інтернет, з них абсолютно всі діти шукають інформацію, яка потрібна на виконання домашнього завдання; 88% учнів використовують комп’ютер для спілкування зі своїми друзями, знайомими, однокласниками та рідними за допомогою соціальних мереж ( електронна пошта, Вконтакте, Однокласники, Facebook, Twitter); 12% шукають в Інтернеті цікаві картинки, музику. 42% учнів полюбляють грати комп’ютерні ігри. 75% учні за допомогою комп’ютера переглядають кінофільми та мультфільми. Декілька творів були однаковими. Це свідчить з одного боку про те, що діти списали твір з Інтернету. Але даний факт підтверджує ще раз те, що діти вміють користуватись мережею Інтернет.
Щоб вивчити роль комп’ютера у житті дітей ми запропонували їм написати творчу роботу та намалювати малюнок на тему «Роль комп’ютера у моєму житті» (див. Додаток 4). Творчу роботу написали п’ятнадцять учнів. Аналіз учнівських робіт показав, що усі діти використовують комп’ютер для навчання. Крім того, за допомогою комп’ютера учні задовольняють свої пізнавальні інтереси. 100% учнів користуються мережею Інтернет, з них абсолютно всі діти шукають інформацію, яка потрібна на виконання домашнього завдання; 88% учнів використовують комп’ютер для спілкування зі своїми друзями, знайомими, однокласниками та рідними за допомогою соціальних мереж ( електронна пошта, Вконтакте, Однокласники, Facebook, Twitter); 12% шукають в Інтернеті цікаві картинки, музику. 42% учнів полюбляють грати комп’ютерні ігри. 75% учні за допомогою комп’ютера переглядають кінофільми та мультфільми. Декілька творів були однаковими. Це свідчить з одного боку про те, що діти списали твір з Інтернету. Але даний факт підтверджує ще раз те, що діти вміють користуватись мережею Інтернет.
Проведений
нами експеримент дав нам можливість виділити рівні сформованості комп’ютерної грамотності
вчителів школи І ступеня: низький, середній, високий (Див. Діаграму 14).
Низький рівень комп’ютерної
грамотності учителів початкової школи – характеризується проявом пасивного
ставлення до професійної діяльності з використанням ІКТ. До цього виду роботи
вчителі підходять формально. Пізнавальний інтерес до професійної діяльності з
використанням засобів ІКТ відсутній. Психолого-педагогічні знання з проблеми
фрагментарні. Основні професійні вміння використання ІКТ не сформовані та
перебувають на допрофесійному (низькому) рівні. Серед опитаних такий рівень має
29 % учителів та студентів.
Середній рівень комп’ютерної грамотності учителів
початкової школи – визначається професійною значимістю використання ІКТ у
діяльності вчителя, що зумовлює позитивне ставлення до їх засвоєння. Такі учителі мають достатній рівень психолого-педагогічних
знань з проблеми, у них сформовані основні
вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності, застосування їх
відбувається періодично і має продуктивний характер. Проте вміння
використовувати ІКТ ще вимагають подальшого вдосконалення. Серед
опитаних такий рівень має 55 % учителів та студентів.
Високий рівень комп’ютерної грамотності учителів початкової школи характеризується наступними параметрами: професійна діяльність із використанням ІКТ стає внутрішньою потребою вчителя, має активно дійовий характер; стійкий інтерес до необхідності використання ІКТ у майбутній професійній діяльності проявляється постійно. Майбутній учитель володіє глибокими систематизованими знаннями з проблеми, достатньо ознайомлений із досягненнями практики. Основні вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності сформовані, їх застосування носить творчий характер. Серед опитаних такий рівень має 16 % учителів та студентів.
Високий рівень комп’ютерної грамотності учителів початкової школи характеризується наступними параметрами: професійна діяльність із використанням ІКТ стає внутрішньою потребою вчителя, має активно дійовий характер; стійкий інтерес до необхідності використання ІКТ у майбутній професійній діяльності проявляється постійно. Майбутній учитель володіє глибокими систематизованими знаннями з проблеми, достатньо ознайомлений із досягненнями практики. Основні вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності сформовані, їх застосування носить творчий характер. Серед опитаних такий рівень має 16 % учителів та студентів.
Реформування
сучасної освіти відбувається в умовах бурхливого розвитку інформаційних
технологій. Тому одне з головних завдань освіти – навчити вчителів
використовувати сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології у
навчально-виховному процесі. Настав час, коли сучасні педагоги, і не тільки
вчителі інформатики, повинні володіти основами використання комп’ютерної
техніки як засобу навчання, широко впроваджувати нові інформаційні технології в
шкільну практику, використовувати шкільні комп’ютерні класи для проведення
уроків із різних предметів.
На
нашу думку, комп’ютерна грамотність учителів школи І ступеня у більшості
випадків є далеко не на високому рівні. Учителям потрібно наполегливо працювати
для того, аби підвищити власний рівень комп’ютерної грамотності.
Школа та держава мають сприяти самоосвіті вчителів у даній сфері.
З цією метою ми пропонуємо проводити наступну систему робіт:
1) Впровадження в освіту Програми Intel® «Навчання для майбутнього» –
найбільша спільна ініціатива Міністерства освіти і науки України, Інституту
інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, Центрального інституту
післядипломної освіти АПН України, обласних інститутів післядипломної
педагогічної освіти та корпорації Intel щодо перепідготовки педагогічних кадрів
з ІКТ та новітніх педагогічних технологій. Ця програма забезпечує реформування
освітнього простору України, поліпшення стану інформатизації освіти,
впровадження інтерактивних форм підготовки та перепідготовки педагогічних
кадрів.
2) У межах
педагогічних університетів впроваджувати у навчальний процес певну
систему навчання майбутніх учителів початкової школи основам використання інформаційно-комунікаційних
технологій у навчальному процесі.
3) Організація моніторингу комп'ютеризації
навчально-виховного процесу. Моніторинг організовується з метою отримання
об'єктивної та вірогідної інформації про стан комп'ютеризації
навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах, створення оптимальних
умов для удосконалення використання інформаційно-комп'ютерних технологій у
навчанні, вихованні школярів та управлінні навчальними закладами.
4) Варто створювати
гуртки «Комп’ютерної грамотності» для вчителів. Мета
роботи таких гуртків: формування систем знань, умінь, навичок роботи з
сучасними інформаційними технологіями, використання здобутих знань і вмінь на
практиці, отримання максимальних уявлень про сучасні інформаційні системи, оволодіння основними прийомами роботи з різним
програмним забезпеченням та основами комп’ютерного дизайну, вміння передавати власні задуми засобами
образотворчого мистецтва та комп’ютерних технологій, знайомство з графічними і
текстовими редакторами та ін.
Комментариев нет:
Отправить комментарий